Розмова.... Одне єдине слово, а як багато в ньому напрочуд несказанного. Неможливо пояснити всю його значимість, та поширеність. З кожною людиною розмова відбувається по різному. Ні, я не беру до уваги набір певних шаблонів, адже я за прояви щирості. Цікавить саме найсправжнісінька розмова, коли людина нічого не приховує, не намагається блефувати, чи й просто здаватись інакшою... Але я незнаю чому я настільки різна з різними людьми, і, одночасно щира та справжня з кожним. Всі мене сприймають по різному, хтось - як дитину, що досі не виросла, хтось - як напрочуд злу особистість, а хтось - такою, якою бачу себе я. Завжди було цікаво чим я викликаю враження, як дитина. Можливо я дійсно досі не виросла, можливо - моя дитяча зовнішність, а може хід думок, що відрізняється від маси. Може це для більшості погано, але я себе цілком влаштовую. Так, я в чомусь маю набагато менший досвід, чогось не бачила на власні очі. Проте я точно знаю, що щодо більшості речей, тем, та фактів, з якими я зустрічалась, у мене є свій виважений обдуманий висновок. Жаль лише, що люди цього не розуміють, та судять по собі, по своїх постійних змінах... Це мене дивує... Ну як можна так просто змінювати думку, яку так впевнено ще рік тому відстоював(ла)?. Я просто не розумію... Може я просто з іншого світу? чи з паралельної реальності? чому з моменту мого приїзду в це місто у мене почали формуватись стабільні виважені особисто моїм рішенням висновки? Чому вони не змінюються? І чому більшість самовпевнено їх не сприймає? Я нікого не змушую сприймати їх як істинно вірні.....
   На днях засіла в моїй голові одна фраза : " Не слухай успішних людей, їм не потрібна конкуренція". І дійсно, так воно і є, але мене ж раніше ніхто не слухав, я ж "ще дитина".. Що ж, можливо, можливо це по дитячому аналізувати всі факти, які цікавлять , можливо по дитячому намагатись комусь допомогти,хоч ніхто і не слухає. Я втомилась розуміти, що я ж попереджувала, я втомилась намагатись допомогти, я в томилась бути щирою, хоч це і відбувається незалежно від того хочу я цього чи ні...
   Певно так все і відбуватиметься завжди, це незмінний факт, а змінювати чіткі позиції я не буду, це нерозумно... Тому,мої дорогі, не дивуйтесь, що я "досі не виросла" ....