Знаєш, останнім часом я знову почала про тебе задувати. Можливо це все якось по дурному...
На днях наткнувшись на один цікавий вислів, я зрозуміла, що це якраз про тебе. Звучав він десь так : "Если ты знаешь, что человек никогда не будет твоим, то любить его можно безконечно..". А дійсно ж, так все і відбувається, саме так. Поки ти був поряд - не розуміла наскільки кохала, а коли втратила - все наче перевернулось. Найжахливіше те, що жар у вогонь додає саме думка невідворотності, що вже ніколи того не повернути, саме вона наштовхує на чергові мрії та сни, що ні до чого знову ж таки не приведуть. Я чудово знаю, що ти про них не дізнаєшся, що не відчуєш, і, можливо, навіть не згадаєш, але.... але чомусь з собою нічого не вдієш, ти все одно приходиш у снах, де виникаєш героєм найрізноманітніших ситуації та нових варіації розвитку тих чи інших подій. Це одночасно і набридло, але разом з тим і приємно. Приємно, що у моєму серці щось є, жаль лише, що це досі ще ти.
Знаєш, я не можу та навіть і не хочу нічого про тебе поганого говорити, але і хорошого теж. Ні, звісно, сказати є що, та я не хочу, я просто не хочу покращувати та підсилювати до тебе свої відчуття. На щастя вони потроху згасають, або ж просто ховаються за призму нового, нових людей, подій,і тд..
Щоразу, коли я бачу тебе онлайн, не можу просто прогорнути сторінку далі вниз,обов`язково хоч на пів секунди затримуюсь. Хай без думок, хай без сильного всплеску емоцій, але все ж.
Ти собі навіть не уявляєш як мені важко, але я тобі не казатиму. Можливо було би і непогано, якби ти дізнався, але сама я нічого навіть не натякатиму. Це навіть не гордість, це бажання не розбудити лиш нещодавно приспаний вулкан емоцій. Всі ці переживання мені зараз в житті непотрібні. Поки лиш одна надія, що найближчим часом знайдеться той, хто буде кращий ніж ти, хто перекриє в мені все, та створить мене нову. Я вірю, це обов`язково станеться, а віра - це сильна річ, вона творить дива, часом навіть неможливі.Тому, напевно, поки залишається лиш перечекати поки все знову стихне
На днях наткнувшись на один цікавий вислів, я зрозуміла, що це якраз про тебе. Звучав він десь так : "Если ты знаешь, что человек никогда не будет твоим, то любить его можно безконечно..". А дійсно ж, так все і відбувається, саме так. Поки ти був поряд - не розуміла наскільки кохала, а коли втратила - все наче перевернулось. Найжахливіше те, що жар у вогонь додає саме думка невідворотності, що вже ніколи того не повернути, саме вона наштовхує на чергові мрії та сни, що ні до чого знову ж таки не приведуть. Я чудово знаю, що ти про них не дізнаєшся, що не відчуєш, і, можливо, навіть не згадаєш, але.... але чомусь з собою нічого не вдієш, ти все одно приходиш у снах, де виникаєш героєм найрізноманітніших ситуації та нових варіації розвитку тих чи інших подій. Це одночасно і набридло, але разом з тим і приємно. Приємно, що у моєму серці щось є, жаль лише, що це досі ще ти.
Знаєш, я не можу та навіть і не хочу нічого про тебе поганого говорити, але і хорошого теж. Ні, звісно, сказати є що, та я не хочу, я просто не хочу покращувати та підсилювати до тебе свої відчуття. На щастя вони потроху згасають, або ж просто ховаються за призму нового, нових людей, подій,і тд..
Щоразу, коли я бачу тебе онлайн, не можу просто прогорнути сторінку далі вниз,обов`язково хоч на пів секунди затримуюсь. Хай без думок, хай без сильного всплеску емоцій, але все ж.
Ти собі навіть не уявляєш як мені важко, але я тобі не казатиму. Можливо було би і непогано, якби ти дізнався, але сама я нічого навіть не натякатиму. Це навіть не гордість, це бажання не розбудити лиш нещодавно приспаний вулкан емоцій. Всі ці переживання мені зараз в житті непотрібні. Поки лиш одна надія, що найближчим часом знайдеться той, хто буде кращий ніж ти, хто перекриє в мені все, та створить мене нову. Я вірю, це обов`язково станеться, а віра - це сильна річ, вона творить дива, часом навіть неможливі.Тому, напевно, поки залишається лиш перечекати поки все знову стихне
Комментариев нет:
Отправить комментарий